Передзим'я

Все,  що  лю́дське  —  війна  добира...
Вже  і  шепіт  коханої  —  оклик.
Краплі  совісті,  крихти  добра,
кожну  з  вас  треба  ставить  на  облік!

Я  стою  на  порозі  зими.
Десь  позаду  —  моє  надвечір'я.
Пережовую  висновки  ЗМІ,
що  шахеди  —  не  м'ячики  з  пір'я.

А  в  думках  —  все  одно,  все  одно!  —
розвертаюсь  до  миру  й  до  жита,
бо  життя  —  це  не  сон  чи  кіно
і  його  ще  належить  дожити.
---

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Олександр Таратайко