Клаптики рваного літа

Лагідне  сонце  осені
Вабить  до  себе  теплом...
Клени,  практично  оголені,
Світять  під  жовтим  серпом.  

Тягнуть  безлисті  гілочки
В  неба  безхмарну  блакить...
Осінь  підкручує  стрілочки,
Час  невблаганно  біжить.  

Ще  вчора  були  зелені,
І  повні  життєвих  мрій...
Сьогодні  безжально  подерті
В  сорочці  з  ситцю  тісній.  

На  клаптях  рваного  літа  —
Ранкова  срібна  роса
З  пелюсточок  пізніх  вже  квітів
Стікає  в  ніч  гіркота.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Grace