Лагідне сонце осені
Вабить до себе теплом...
Клени, практично оголені,
Світять під жовтим серпом.
Тягнуть безлисті гілочки
В неба безхмарну блакить...
Осінь підкручує стрілочки,
Час невблаганно біжить.
Ще вчора були зелені,
І повні життєвих мрій...
Сьогодні безжально подерті
В сорочці з ситцю тісній.
На клаптях рваного літа —
Ранкова срібна роса
З пелюсточок пізніх вже квітів
Стікає в ніч гіркота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2026
автор: Grace