Злободенне

Нас  винищує  ворог  безжально,
Убиває  людей  кожну  мить.
То  ж  потрібно  всім  світом  нагально
Цей  російський  розбій  припинить.
Тільки  світ  нині  зовсім  байдужий
До  страждань  українців,  на  жаль.
Він  з  московським  Пройдисвітом  дружить.
Хто  вгамує  розгнузданий  шал?
Ті,  хто  нам  обіцяв  допомогу?
Їх  вже  мало  тепер,  далебі.
Не  потрібна  країна  ця    Богу.
Ми  самотні  в  жорсткій  боротьбі.
А  на  іншій  півкулі  планети
Той  рудий,  дурнуватий  пацюк
Вже  встромив  нам  у  спину  багнета
І  примушує  здатись.  Віслюк!
Я  ненавиджу  війни  шалено,
Цю  жахливу  війну  й  поготів!
Я  молюся  та  ворог  щоденно
Масакрує  нас.  Кат  із  катів!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2026
автор: Leskiv