У ряботинні часопростір…

У  ряботинні  часопростір.
Гра  тіней  в  русі,  паралелі.
Ми  в  ньому  -  тимчасові  гості,
На  життєдайній  каруселі    
Плетемо  долі  силуети,
І  кожен  з  нас  -  забутий  острів.
В  пітьмі  космічної  планети.

Там,  де  стираються  роки,
І  час  стікає,  наче  м'ята,
Ми  знов  стаємо  як  зірки,
Що  світ  навчилися  прощати.
На  полотні  із  таємниць,
Де  спалахи  піти  за  межі,  
Ми  -  діти  зоряних  зіниць,
Будуємо  блакитні  вежі.

Примітка:  світлина  автора  10.10.26

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2026
автор: Lana P.