Літо

Літо  –  це  пора  тепла
Та  рясного  квіту,
Щоб  і  доленька  цвіла.
І  за  це  ми  літу

Вдячні  дуже,  вельми,  вкрай,
Від  душі  всієї.
Світ  навкруг  –  це  справжній  рай
В  нас  пори  цієї.

Сяє  сонечко  вгорі
Й  ніжно  зігріває.
І  дорослим,  й  дітворі
Радості  немає

Й  краю.  Гарно  так  цвіте
Все  навкруг,  буйніє,
І  життя  все  непросте
Щастям  лиш  рясніє,

В  душу  й  серденько  його,
Мов  у  дім,  приводить,
А  нещастя  усього
Біль  увесь  відводить

У  далеке  небуття.
От,  якби  тривало
Літо  цілеє  життя!
Як  би  не  звучало

Неймовірним  це,  однак
В  світі  бо  земному
Край  такий  існує,  так,
І  живуть  у  ньому

Люди  теж.  В  моїм  краю
Літо  не  триває
Вік,  неначе  у  раю,
Бо  воно  минає.

Може,  ми  його  усі
І  за  це  так  любим
Почуттям  в  усій  красі  –
Милим,  ніжним  любим.                                          



Євген  Ковальчук,  09.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2026
автор: Євген Ковальчук