У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Кожну квіточку запилюй!
Звично лапкам волохатим
Золотий пилок торкати!
І до осені стручків нам
Надарує дивна вігна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2026
автор: Горова Л.