Мить

Поглянь  у  небо,  посміхнися,
Навколо  тебе  є  життя!
Мов  вихор,  сповнений  емоцій,
Здіймає  вгору  серед  хмар
.
Ти  чуєш,  як  вони  шепочуть,
Лоскочуть  в  тиші  поміж  гір?
Блукають,  хоч  і  ненавмисно,
Дарують  світло  в  темноті.

Дивись,  як  тане  на  долонях
Холодна  крапелька  дощу,
Змиває  сум  з  душі  твоєї  —
І  лине  спів  із  глибини.

Візьми,  до  серця  пригорни,
Від  болю  й  суму  ти  втечи!
Минуле  плинне,  невід'ємне  —
А  ми  лиш  мить,  у  ній  весь  світ.

Автор:  Олена  Демкович
Instagram:  @o.demkovych

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2026
автор: Olenka