Поглянь у небо, посміхнися,
Навколо тебе є життя!
Мов вихор, сповнений емоцій,
Здіймає вгору серед хмар
.
Ти чуєш, як вони шепочуть,
Лоскочуть в тиші поміж гір?
Блукають, хоч і ненавмисно,
Дарують світло в темноті.
Дивись, як тане на долонях
Холодна крапелька дощу,
Змиває сум з душі твоєї —
І лине спів із глибини.
Візьми, до серця пригорни,
Від болю й суму ти втечи!
Минуле плинне, невід'ємне —
А ми лиш мить, у ній весь світ.
Автор: Олена Демкович
Instagram: @o.demkovych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2026
автор: Olenka