Він бачив світ без лоску і прикрас,
І не очима бачив його – серцем,
Все відчував, як і пророк Тарас,
Адже був сином Україні-неньці.
Не раз за неї подумки вмирав
І воскресав, аби продовжить битву,
Грудьми своїми друзів закривав
Під шепіт закривавлений молитви.
Він не боявся втоми, перешкод,
Ішов на прю, аби здобути волю,
Бо добре знав до неї шлях і код,
Аби змінити Україні долю.
Тримаючи усе це при собі,
Не слабнув, а твердів, неначе криця,
Готовий був упасти в боротьбі,
Та не бажав свавіллю підкориться.
Такий він – України вірний син,
Котрий рабом не хтів, бач, умирати.
Про це навіть у Господа просив
За вибір свій життєвий не карати!
20.09.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2026
автор: Ганна Верес