Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,
Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
Налився стиглий сік. Не треба маскараду.
Життю не завжди виграє дзвінкий оркестр,
Але залишить стиглий плід і слід увесь,
Бо не важливі їй чужих вітрів наряди.
Шипшина достигає в тиші листопаду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2026
автор: Світлая (Світлана Пирогова)