ШАБЛЯ !

                                       1
Козак  їхав  манівцями,
Надто  гиблими  місцями,
Ще  й  ніч  немов  рядном  накрила...
В  цьому  лісі,на  болоті,  
Чортівня  якась  —  та  й  годі!,—
Кажуть:  вже  не  вийдеш,як  з  могили
                                       ‡
Ліг  спочити  під  березу,
Та  в  руці  тримає  лезо,
Погодував  вовчат  й  вовчицю
А  навколо  щось  шурхоче,
Злобно  виє  і  регоче,
І  кому  там  досі  ще  не  спиться  !
                                       +
Не  підписуй  собі  вирок,
Стережися,недомірок,—
Терпіння  залишилася  лиш  крапля...
А  в  руках  уже  іскриться,
Смертоносна  блискавиця,
Своє  слово  скаже  шабля,
Скаже:  Ша!..    __
                                       2  
У  корчмі,де  п'ють  злочинці,
Недолюблюють  чужинців,
В  цих  краях  до  них  не  звикли...
Вже  підхмелених  чимало,
І  поводяться  зухвало,
Кожен  погляд  —  просто  виклик
                                         ‡
Не  цікава  гра  у  карти,
А  чого  чужинець  вартий  ?  —
Засвербіли  руки  у  сміливця
Взявши  в  руки  гостру  зброю,
Суне  хамською  ходою,
І  чого  вже  дурню  не  сидиться  !
                                         +
Не  підписуй  собі  вирок,
Бережися,недовірок,
Бо  станцюєш  гопака  на  граблях...
А  в  руках  уже  іскриться,
Смертоносна  блискавиця,
Своє  слово  скаже  шабля,
Скаже:Ша!..  __

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2026
автор: VALD