1
Козак їхав манівцями,
Надто гиблими місцями,
Ще й ніч немов рядном накрила...
В цьому лісі,на болоті,
Чортівня якась — та й годі!,—
Кажуть: вже не вийдеш,як з могили
‡
Ліг спочити під березу,
Та в руці тримає лезо,
Погодував вовчат й вовчицю
А навколо щось шурхоче,
Злобно виє і регоче,
І кому там досі ще не спиться !
+
Не підписуй собі вирок,
Стережися,недомірок,—
Терпіння залишилася лиш крапля...
А в руках уже іскриться,
Смертоносна блискавиця,
Своє слово скаже шабля,
Скаже: Ша!.. __
2
У корчмі,де п'ють злочинці,
Недолюблюють чужинців,
В цих краях до них не звикли...
Вже підхмелених чимало,
І поводяться зухвало,
Кожен погляд — просто виклик
‡
Не цікава гра у карти,
А чого чужинець вартий ? —
Засвербіли руки у сміливця
Взявши в руки гостру зброю,
Суне хамською ходою,
І чого вже дурню не сидиться !
+
Не підписуй собі вирок,
Бережися,недовірок,
Бо станцюєш гопака на граблях...
А в руках уже іскриться,
Смертоносна блискавиця,
Своє слово скаже шабля,
Скаже:Ша!.. __
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2026
автор: VALD