Старенька вчителька

Старенька  вчителька...І  правду  ніде  діти  -
Давно  забута  світом  і  людьми.  
Колись  її  любили  щиро  діти,
Яких  вела  до  світла  із  пітьми.

Старенька  вчителька...  Не  зовсім  дужа  тілом  -
Всю  силу  свою  учням  віддала,
І  пташенята  піднялись  на  крилах,
Й  злетіли  вдалеч  з  рідного  села.

В  шухляді  зошити  -  вже  пожовтіли  з  часом.
До  них  тремтливо  тягнеться  рука.
Сумує  без  квіток  старенька  ваза  -
В  ній  пам'ять  випусків,  і  першого  дзвінка.

Картата  шаль  накинута  на  плечі,
У  сяйві  місяця  сріблиться  сивина.
Самотністю  дихнув  осінній  вечір.
Старенька  вчителька  сиділа  край  вікна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2026
автор: Тамара Шкіндер