Коли твій шлях малюють в небі зорі,
коли вже зрілість владою в очах,
і листя падає мовчанням на дорозі,
захоплюючи все по всіх стежках...
Це «танго пелюсток» тебе дивує,
воно немов запрошує тебе
на танець, що захоплено хвилює,
ця осінь нагадає все близьке,
що душу гріло — хризантеми в серці,
там, де любов, хвилюючи, веде,
там, де було все в тебе наче вперше,
де листя жовте знов і знов впаде...
І ти очами згадуєш ту осінь,
де «танго пелюсток» з тобою вмить
так танцювало, де ніжний сонця промінь
навчив життя своє покроково любить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2026
автор: Lumen74