Упав туман на засніжені луки,
Витають ледь приглушені звуки.
Злились в одне і земля, і небо...
Все йде як іде: природі так треба
А ти не йди, а ти лишайся!
Цей холод мине, і не сумнівайся!
Розквітне все з теплом прийдешнім,
Лише зачекай, життя знову воскресне.
Впала зима на луги пухнасті.
В небі зависли хмари сріблясті.
Покрило снігом дахи будинків,
А серце прагне нових відтінків.
А ти не йди, а ти лишайся!
Всміхатися снігу щораз намагайся.
Розквітне все, що колись минуло,
Й під снігом спить, мов дитя, заснуло.
Кружляють в танці сніжинки тендітні.
Зимові дні летять, ледь помітні...
Свою роботу зима ладнає.
Минає все. І зима минає.
Лишайся ти! Весна вже близько
Даремно, що надворі ще слизько.
Той щезне лід, забуяють трави.
І в серці знов заграють заграви.
2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2026
автор: Жанна Майская