Останній день відпустки

Кава  вже  холоне  на  підвіконні,
Сонце  лягає  за  ліс  останній  раз,
Я  цілую  дитину  в  м'яку  щічку,
Дружина  пригортається  —  не  мовчи,  ні  слова.
Рюкзак  вже  стоїть  біля  порога,
Кожен  дотик  довше,  ніж  годинник  іде,
Я  ще  вдихаю  запах  сіна  на  городі,
І  не  хочу  думать,  що  завтра  знову  до  тебе,  війно.


Останній  день  відпустки  —  небо  як  синя  склянка,
Ще  не  хочу  збирати  ті  старі  бронежилети,
Ще  хочу  побути  тут,  поруч  з  тими,  кого  люблю,
А  завтра  дорога  назад,  до  позиції  в  степу.
Останній  день  відпустки  —  сірий  дим  на  горизонті,
Багато  хто  з  хлопців  вже  залишився  на  тій  сторінці,
Я  тримаю  в  руках  тепло,  що  не  згасне  в  вогні,
Побачимося  колись  —  а  зараз  ще  з  вами  я.


Вчора  ще  з  пацанами  грали  у  волейбол,
Бабуся  пирогів  напекла  з  вишнею  солодкою,
Вчора  ще  здавалось,  що  це  ніколи  не  закінчиться,
Що  можна  просто  дихати,  не  слухати  вибухи.
А  сьогодні  вже  карта  в  телефоні  завантажена,
Позивний  в  ефірі  чекає,  я  вже  не  можу  інакше,
Тут  мій  дім,  моє  сонце,  моя  найтепліша  гавань,
А  там  —  мої  побратими,  і  я  не  можу  їх  кинути.


Останній  день  відпустки  —  небо  як  синя  склянка,
Ще  не  хочу  збирати  ті  старі  бронежилети,
Ще  хочу  побути  тут,  поруч  з  тими,  кого  люблю,
А  завтра  дорога  назад,  до  позиції  в  степу.
Останній  день  відпустки  —  сірий  дим  на  горизонті,
Багато  хто  з  хлопців  вже  залишився  на  тій  сторінці,
Я  тримаю  в  руках  тепло,  що  не  згасне  в  вогні,
Побачимося  колись  —  а  зараз  ще  з  вами  я.


Я  знаю,  що  дорога  назад  мене  не  чекає,
Що  куля  не  питає,  хто  дома  чекає,
Але  я  ціную  цей  день,  кожну  секунду  тут,
Кожен  сміх,  кожен  подих,  кожен  теплий  дотик  рук.
Там,  на  позиції,  я  згадаю  ці  хвилини,
Яке  сине  небо  над  нами,  як  пахне  тут  полин,
Тих  хлопців,  що  пішли,  що  залишились  в  пам'яті,
Що  там  на  небесах  вже  чекають  на  нас  там.


Останній  день  відпустки  —  небо  як  синя  склянка,
Я  вже  застібую  ремені  на  старому  бронежилеті,
Я  ще  обійму  вас  міцно,  всіх,  кого  сильно  люблю,
І  скоро  я  вернуся  —  якщо  вернуся,  вернуся  до  вас.
Останній  день  відпустки  —  зірка  горить  на  горизонті,
Багато  хто  з  хлопців  вже  чекає  нас  на  тій  сторінці,
Я  несу  ваше  тепло  крізь  вогонь  і  крізь  дим,
Побачимося  колись  —  ми  обов'язково  побачимось  знов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2026
автор: Олександр Захисник