В долоні вітер ловлю

В  долоні  вітер  ловлю  –  збентежена.
Погода  нас  не  жаліє,  хмуриться,
І  дощ  в  душу  мітить  струнами,
І  небо  блисне  калюжами.
Тікати  від  себе  нікуди,
Кохання  накрило  хвилями.
Погляд  в  безодню,  знітилась,
Як  в  серце  ножем  –  кпинами.
Я  вже  не  твоя  –  вінчана,
Душа  ще  болить,  тужиться,
Як  дим  по  землі  стелиться,
Як  лист  на  вітрі  крутиться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2026
автор: Таша Прокова