Я загралась з осінню,
Закружляла з птахою.
Повтікали босими
Казки з переляками.
По очах – повчаннями
По щоках – довірою.
Були ідеальними,
Стали рівномірними.
Не проси, не справдиться.
Не шкодуй минулого.
Доля – сподіватися.
Не вернеш забутого.
Дощ гримить питаннями,
Стукотить розмірено.
Тільки небо молиться
За мене зневірену.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2026
автор: Таша Прокова