Твоя присутність - моя відсутність

Сьогодні  безвітряно.

Догорівши  у  відтинку  отакої  ночі
надії  плин  збігає..

Не  шкодять  нам  і  не  зачіпають  навіть.
І  ми  по-зникаємо  в  направду!
Чи  ввижається  у  щось  
незначне  проходження  дня?

У  який  той  бік,  щоб  я  втік  і  зник?
У  спокої  знайти  себе  і  не  втратити.
Втрапити  в  таке  лайно  це  не  у  кіно.
І  я  не  хочу  дихати  як  взнаю  про  це.

Не  хочу  вірити  щоб  виправдати,  але..
любов  на  відстані  -  мине,  щоб  мене
трафило!  Чомусь  у  житті  позначило  -
животиною  рогатою  не  твоєю  птахою.

Стоячи  у  дверях  не  наважившись  зайти,
любов  неозора  та  чи  справжня  ти?
Бо  я  не  встиг  тебе  забути  що  серце  крає
на  шматки  -  без  тебе  млосно  назавжди!

Вибухом  емоцій  не  завершене  піке  ця  
злива  не  питаючи  краде  тебе  од  мене.
І  на  скілько  ще  вистарчить  мене?
У  такому  темпі  звідусіль  тримати  себе..

у  руках,  майбутнє  ще  незвідане  ніяк?
Коли  бракує  тебе  все  дурітиму  собі.
Ти  ж  мавка  лісова  тебе  не  бачу  я,
від  моїх  очей  притьма  сховалася..

Казився  з  радощів,  залипав  на  них,-
цілував  фото  світлин  твоїх  відвертих,
горілиць  у  снах  просто  неба  стертих,
із  моїх  спогадів  таких  нестерпних..

Бо  бешкетниця  кляне  на  свою  
совість  не  зирне,  влаштовуючи  
сцени..  тобі  потрібні  так  були
слова  підтримки  без  затримки.

І  вже  не  важливо  де  хто  винен?
Потягне  на  дно  -  моє  невіглавство.
Де  щебече  в  лузі  серце  змови!
Там  я  втрачу  твій  сплетений  вінок,

коли  побачу  тебе  в  чужих  обіймах  
із  новим  співмешканцем  твоїм.
Затесався  курвин  син  такий,
попри  виправдання  всі  твої..  

У  ційому  храмі  вже  немає  правди!
І  я  не  ладен  прожити  більше!
Запросити  в  Бога  іншої  долі.
Аби  стати  не  занадто  грішнім.

Втішитись  від  жалю  -  уйняти  маю  
біль  і  як  завжди  сахаюся  брехні.
Чомусь  жалкуємо  весь  час,  що  
не  справдилось  колись  для  нас?

То  невипадковість  так  мало  бути,
щоби  відчути  -  заблукану  любов.

Гаратає  градом  по  дахах  хат,  
Нескінчена  битва  і  захват,
Від  нових  втілень  і  втрат..
Я  тебе  не  варт  бувай  щаслива!

Це  моє  кіно  -  сьогодні  безвітряно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2026
автор: evolau