Розмарин

Розтечу́сь,  розіпну́сь,  розтриво́жуся
Обпечу  однозначність  оголену
Завірюху  зими  —  заспокоїшся:
Мемуарами  молитовними.
Апріорі  я  —  аґрус  ага́товий
Розроста́юсь  розкішним  під  росами
Ич,  гукають  мене  вже  інакшою
Наче  нині  я  тінь...  Спів  безно́товий...

Різко,  рвучко  —  рву  все,  що  трапляється
Обережність  обли́шила  о́сторонь  
Заважає  затримати  затишок
Моє  те,  що  зосталось  історії.
Асинхронно  алеями  й  па́рками
Розмовляючи  з  власними  ранами
Ич,  гортаю  написане  й  згадане
Ніби  вже  позаземна...  За  хмарами...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2026
автор: Лана Краска