Розтечу́сь, розіпну́сь, розтриво́жуся
Обпечу однозначність оголену
Завірюху зими — заспокоїшся:
Мемуарами молитовними.
Апріорі я — аґрус ага́товий
Розроста́юсь розкішним під росами
Ич, гукають мене вже інакшою
Наче нині я тінь... Спів безно́товий...
Різко, рвучко — рву все, що трапляється
Обережність обли́шила о́сторонь
Заважає затримати затишок
Моє те, що зосталось історії.
Асинхронно алеями й па́рками
Розмовляючи з власними ранами
Ич, гортаю написане й згадане
Ніби вже позаземна... За хмарами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2026
автор: Лана Краска