Оригінал:
XXV
The wisest scholler of the wight most wise
By Phoebus doom, with sugred sentence sayes,
That vertue, if it once met with our eyes,
Strange flames of loue it in our souls would raise;
But for that man with paine this truth descries,
Whiles he each thing in Senses balance wayes,
And so nor will nor can behold those skies
Which inward sunne to heroick mind displaies
Vertue of late, with vertuous care to ster
Loue of herself, tooke Stellas shape, that she
To mortall eyes might sweetly shine in her.
It is most true; for since I her did see,
Vertues great beauty in that face I proue,
And find th' effect, for I do burn in loue.
Мій український переклад
(сонет 25 з циклу "Астрофіл і Стелла"/"Зорелюб і Зірка")
Ось учень наймудрішого зазначив
(Хто наймудріший - Феб свій вирок мовить),
Що як чесноту хтось колись побачив,
Вона вогонь любові в душах родить.
Проте цю правду з болем той відзначив,
Хто все на терезах чуттів знаходить
І тих небес ніколи не забачив,
Де з сонцем героїчний розум сходить.
Чеснота нещодавно прийняла
На себе вигляд Зірки так, щоб світло
Для зору смертного вона дала.
Це так: як я побачив те, що мило,
Чесноту я одразу ж упізнав
Й палаю, бо всім серцем покохав.
Переклад 21-26.09.2026
Примітки. Учень наймудрішого - Платон, наймудріший за визначенням Аполлона - Сократ. Сонце в оригіналі - внутрішнє сонце, інтуїція. Сонет є виразом неоплатонічної філософії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2026
автор: Валентина Ржевская