ТИ ЗГАДАЄШ , ОТОЙ ЧАС

Ми  розійшлись  з  тобою  назавжди  
І  стали  різними  світами.
Зима  замела  у  наш  рай  сліди
Далека  відстань  поміж  нами.

Той  ,  хто  любив  ,і  прощатись  вміє
Віднайде  слова  на  прощання.
І  лебединним  крилом  зігріє  ,  -  
Коли  в    серці  цвіте    кохання.

А  ми  не  прийдемо  більше  туди,
Коли  було  нам  сімнадцять  літ.
Для  лебедів  цвітуть    райські  сади,
Весна  стелить  до  ніг  первоцвіт.

Відцвіла  весна  .І  сплило  літо
Прийшла  золота  осінь  -  в  наш  сад  .
Жовте  листячко  зриває  вітер
Нажаль,  наш  час  -    не  вернуть  назад.

Ми  розійшлись  з  тобою    навесні
вже    пізня  осінь  ,скоро  зима.
Може  колись  наснюсь  тобі  у  сні  
І  явлюсь  ,  як  пташка  до  вікна.

Ти  згадаєш,  отой  щасливий  час,
Як  ми  першу  зірку  стрічали.
Очі  від  щастя  світились  у  нас
А  серця  в  коханні  палали.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2026
автор: Чайківчанка