Ми розійшлись з тобою назавжди
І стали різними світами.
Зима замела у наш рай сліди
Далека відстань поміж нами.
Той , хто любив ,і прощатись вміє
Віднайде слова на прощання.
І лебединним крилом зігріє , -
Коли в серці цвіте кохання.
А ми не прийдемо більше туди,
Коли було нам сімнадцять літ.
Для лебедів цвітуть райські сади,
Весна стелить до ніг первоцвіт.
Відцвіла весна .І сплило літо
Прийшла золота осінь - в наш сад .
Жовте листячко зриває вітер
Нажаль, наш час - не вернуть назад.
Ми розійшлись з тобою навесні
вже пізня осінь ,скоро зима.
Може колись наснюсь тобі у сні
І явлюсь , як пташка до вікна.
Ти згадаєш, отой щасливий час,
Як ми першу зірку стрічали.
Очі від щастя світились у нас
А серця в коханні палали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2026
автор: Чайківчанка