Як мінімум четверте покоління
Не сподівалася, що напишу; везіння
І пам'ятаєш добре як все починалось,
Тепер скупо, начебто вони закохались
Напіввідкритий ротик, без "с" роззява
Вже другий місяць пише звісно заяву
І заявляє, що нічого не турбує
Кого вона хвилює, той відчує
Міняє силует, побільше темноти
Де то масло, треба якось віднайти
Сьогодні було популярне butter
Через "я" зірочку спіймав, Естер
А ти просто з жасмином п'єш
Майбутній чай. На ліжко ллєш
Єдине: "Не скучай". І ніколи писать
Уже без -сь. Лиши лише на -ать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2026
автор: Окса555