Не зазирай у вічі — не тривож
До краю душу втомлену, страждальну.
Вона застрягла поміж огорож,
Свобода — її нинішнє бажання.
Я цій системі вірить перестав,
Не хочу бути членом екіпажу,
Що має впасти в прірву із моста,
Який не в силах втримать навантажень.
Але душа спокійна, хоч і зле,
Пробач, що їй зарадити не в змозі.
Вона тебе до себе ще позве,
Коли довкола зникнуть огорожі.
25.09.2026. 16:16
Дніпропетровська обл.
Збірка "ДІАГНОСТИКА ПРОСТОРУ"(61)
Розділ 1. "НИЗЬКОЧАСТОТНІ ХВИЛІ"(11)
Твір 472
©Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2026
автор: Вадим Косарєв