***
Піду у ліс — грибну здійснити требу.
Я їм несу свій кошик. Кругом хмиз,
І сосни мовчазні аж десь з-під неба
Кидають краплі головою вниз.
Гриби стоять у травах безголосо,
Між золота черлено клен багріє,
А серед гаю осінь жовтокоса
Сумує, змокла... І мовчить, і мріє.
Тут, між мохів і вересу, як пустка…
Тут вересень отримав одкоша,
Несе ж бо осінь жовтню жовту хустку
І вже йому назустріч поспіша...
26.09.2026 р ©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2026
автор: Hmelyar