***
Упав на роздоріжжі жовтий лист.
Прогортана ним книга часоплину.
Шукати в цій події сенс — мій хист,
Я озираюсь на минулі днини.
Там місто, мов здичавілий вампір,
Здирає з тіла літню одежину,
Облудним сяйвом труїть кругозір
Й спокусами кидає щохвилинно.
За глянцем вулиць, в сяйві площ і скла,
Відлунює тривога, свист і вибух,
Й тремтить і стоне нерв... В омані зла
Бруднить думки і труїть димом цибух...
Упав той лист із крони та й лежить.
Йому до людських дум немає справи.
Мабуть, уже й забув, що була мить,
Коли змінив смарагд на цвіт заграви.
26.09.2026 р ©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2026
автор: Hmelyar