Шерех часу невагомих

Підлога  бажає  зігрітись,
Юрба  із  бандурами  зліва
Несе  непорочне  угору.
Фіналу  не  буде  —  диво.

Диво  з  червоної  глини,
Мета  його  нам  невідома.
Шерех  ще  чути  з  обійстя
Кроків  часу  невагомих.

Рима  згасає  у  вербах,
Глина  шукає  долоні.
Що  там  під  ковдрою  неба?
Що  стугонить  у  скроні?

Кроки  ще  чути  за  серцем...
Не  гарячкуй  надалі,
У  запальному  скерцо
Рухаючи  сандалі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069418
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2026
автор: bloodredthorn