Коли навколо дощі та смуток
(бо не пасує у вересні сукня)
Коли крокуєш туди, де людно
Бо там, де людно, зігрітись можна
Коли вмирають останні квіти
Хоча ще вчора було їх бо́-зна
Я похвилинно пригадую літо
І хвилі в ніжних обіймах сонця.
Обачно й тихо тягнусь до книги
Там, у суво́ї, ваніллю пахне
Там поміж речень і слів інтриги
Сховалась дрібка простого щастя.
Там, на сторі́нках, зосталось диво
І не міняє адресу й пошту
Бо диво та́кож пригадує літо
І каже власному "я" — так можна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2026
автор: Лана Краска