Можна

Коли  навколо  дощі  та  смуток
(бо  не  пасує  у  вересні  сукня)
Коли  крокуєш  туди,  де  людно
Бо  там,  де  людно,  зігрітись  можна
Коли  вмирають  останні  квіти
Хоча  ще  вчора  було  їх  бо́-зна  
Я  похвилинно  пригадую  літо
І  хвилі  в  ніжних  обіймах  сонця.
Обачно  й  тихо  тягнусь  до  книги
Там,  у  суво́ї,  ваніллю  пахне
Там  поміж  речень  і  слів  інтриги
Сховалась  дрібка  простого  щастя.
Там,  на  сторі́нках,  зосталось  диво
І  не  міняє  адресу  й  пошту  
Бо  диво  та́кож  пригадує  літо
І  каже  власному  "я"  —  так  можна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2026
автор: Лана Краска