ДАЙ , БОЖЕ МИРУ , А НЕ ВІЙНИ

Дай,  Боже  ,дочекатись  перемоги
Дай,  Боже  ,  зустріти  сонце  у  вікні.
Хай  цвітуть  квіт  соняхи  край  дороги  !
У  пам'ять  тих  ,  хто  загинув  на  війні.

О  ,  Дай  Боже,    нам  миру,  а  не  війни!  
Хай  кружляють    голуби  у  блакитті!
О  дай  ,  Боже  бачити  казкові  сни!  
Хай  розквітає    маків  цвіт  у  житі.

О,  дай,  Боже  зцілити    рани  землі!
Жити  в  затишку,  достатку  без  тривог.
Хай  буде  хліб  і  до  хліба  на  столі.
Благословить  наше  майбутнє  сам  Бог.

О  ,  Дай,  Боже,  цілющих  рос  і  дощу
І  омити  із  землі  пролиту    кров  .
Йти  в  святий  храм  на  молитву,  на  прощу  ,
І  будувати  рай  -  життя  з  молитов.

О  дай,  Боже,    нам  сонячної  весни!
Сіяти  зерно  на  зораній  ріллі.
Погасити  полум'я  ,  вогонь  війни
Хай  цвітуть  сади,  співають  солов'ї!

Дай  ,  Боже  панувати  в  своїм  краю,
щоб  відчути  ,  як  птах  у  небі  волю.
Хай  цвітуть  сади  біля  хати  в  маю!
пригощають  плодами  нашу  долю.

Дай,  Боже    бути  паном  в  своїй  хаті,
Господарювати    на  своїй  землі.
Хай  стрічає  із  війни  сина  мати
Святим    хлібом  пригощає  на  столі.

Дай,  Боже,  щоб  воскресла  Україна,
Як  птах  ,фенікс  із  попелу  ожила.
Цвіте  у  лузі    червона  калина
Розквітають  наші  села  і  міста.

Дай  ,Боже  не  чуть  сирен  війни  вовік
Хай  світить  ясне  сонце  у  небесах!.
Тече  вода  з  джерела  -    небесних  рік
І  цвітуть  мальви  у  квітучих  садах  !.


2-‐----------
Ми  усі  прагнули  свободи  і  волі  ,
Увійти  в  Європу  ,  у  світ  НАТО  .
А  крахобори  завели  до  недолі
Війна  вигнала  на  мороз  з  хати.

Загнала  нас    у  глухий  кут    -  п'ята  зона
А  самі  втекли  у  мать  росію.
З  серця  України  ллється  кров  червона  
І  маєм  на  Бога,    лиш  надію.

Обікрали  і  обдерли  нас  до  нитки
Живцем  здирають    до  крові  шкіру.
Ведуть  подвійну  гру  блазні,  фаворитки
Біситься  рогатий    чорт  від  жиру.

Шахеди  ,  ракети  літають  над  нами
Від  град  тремтить  безпомічне  дитя.
А  зрадники  злигались  із  ворогами
Спалюють  у  попіл  наше  життя.

Горять  наші  села  і  міста  у  вогні
Ворог  їх  з  лиця  землі  стирає.
Гине  цвіт  нації  в  безпощадній  війні
Козак  в  бою  свій  дім  захищає.

На  полі  бою  гинуть  наші  солдати
Захищають    від  клятих  ворогів  .
І  на  могилі  оплакує  сина  мати
Стоїть,  як  сирота    між  яворів.

В  нас  надія,  лиш  на  Бога  ,свої  сили,
Щоб  здобути      перемогу  у  бою.
Повсюди  хрести  і  високі  могили
Мати  лиє  з  очей  гірку  сльозу.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2026
автор: Чайківчанка