На ґанку храму божого
Пантрують жебраки
На дар від перехожого
Зі щедрої руки
Чи поміч прихожанина,
Що п'ять хвилин тому
Дав панотцю пожадливо,
Сповідавшись йому,
Отримав "індульгенцію" -
І знову за своє:
Не на зарплату й пенсію -
На крадене жиє.
Збирають по-завзятому.
А як зберуться йти,
То мають настоятелю
Частину занести.
Що піп - не від Всевишнього,
Додумався я сам,
І записати в грішники
Себе йому не дам.
Замучив паству требами,
Вино церковне п'є,
Відтак - нічим не гребує,
На крадене жиє.
Вересень 2026 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2026
автор: Олександр БУЙ