Атмосфера ця
навколо мене —
Бог і доля
струмить
стремить
ось була тополя
і виструнчується… доля
де жила тополя! —
най і в небо погляд —
Який! Бог наш!!!
За колонами, вхід — Сад ботаніки
(старий)
тирса…
й геній
тирса й геній світу — в глибині…
цей геній творить образ у мені
і геній творить й пам'ять у мені
і образ — й геній
вигляда
новий!
ось атмосфера
буде атмосфера
Бог
і протре в серці
в живу
вічність
двері…
і серце —
к серцю напохваті
(усіх тополь — вкраїнських — мати!)
так серце і до серця —
напохваті
(і це їй в пам’ять…)
А тирса —
тирсою…
ось неба шерех
і її сильний в небі шерех
пелехатий
внизу —
і більш як в три
обхвати…
вгорі …
який Він, наш — величний Бог!!! —
таке
служіння
Бог й не міг
сховати…
серце й до серця напохваті
й як оглядати
дольність — пільність?
то — це
їй
пам’ять…
і її геній творить в мені пам'ять
хай —
серце к серцю напохваті!
21.09.2026,
Київ,
старого Саду ботаніки вхідна алея
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович