Вітає часом сонця поцілунком
Чи дощиком покропить навмання,
То пригоща терпким медовим трунком,
Квітковим раєм око звеселя.
Краде з дерев руде прощальне листя
І віє гірко духом хризантем.
Каштан дарує їй своє намисто,
Вона з пташиним молиться ключем.
А забринять коралі горобини -
Тривогу в душу сіє неспроста.
В кармін фарбує рідний кущ калини
Й табу зізнань поклАде на вуста.
Щораз краде тепла і днини скибку,
Пригас-замовк пташиний гомін-спів.
ЇЙ награє мінорні вальси скрипка,
Дивачці осені - на струнах всіх вітрів.
#Світлана_Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2026
автор: Світла(Світлана Імашева)