́Прийшов гітарист, тихо сів на причалі,
розкрив свій пошарпаний, старий футляр,
дістав інструмент і ударив в запалі
акордом, мов в казці, билинний гусляр.
Та бий, музиканте, по сталі гітари,
вливай все, що чуєш, у струни і гриф:
про біль і про успіх, і трохи бунтаря,
сплети наші душі у пристрасний риф.
Та так заведи, щоб серця стукотіли,
забулись проблеми і чорнії дні,
і зникли минулі тривоги й печалі,
в очах загорялись надії вогні.
́́А він розійшовся в стрімких переборах,
і голосом тихо гітарі вторить,
а пісня летить, мов спалахує порох,
змітаючи злидні, мов коле граніт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2026
автор: Island