Ти - черговий ніхто. Я чергова.. Ніхто.
Так легше зберегти себе, ти знаєш.
Й пробігають душі, мов швидкісні авто.
В цьому русі ти й обличчя не згадаєш.
Ти не згубив себе, і я не розчинилась.
Беземоційний світ у сірості заграв.
У холоді сердець з тобою не зігрілась,
Твій лід крихкий сльозами не стікав.
"Чи кохаєш ти?" - ніколи не спитаю.
І не почуєш докір: "То ти зі мною грав?"
Бо тебе кохати до болю не обіцяю,
І ти мій світ любов'ю не зламав.
Мільйон відтінків сірості - байдужість
Я покладу колись на біле полотно.
Не спопелить, нікого й не задушить
Усе, що маємо - константа "всеодно".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2026
автор: Aleksandra