Наше життя–воно зараз і тут,
У сьогоденні вся його суть.
І тільки теперішнє має сенс і вагу,
Приймаю цю мить як найвищу снагу.
Ціную важливість даної хвилини,
Радію спокою близької людини.
І синьому, мов волошка, небу,
Вересневим обіймам–осені ж треба!
На митях, що поруч сконцентрую увагу,
Подивлюся серцем…впіймаю рівновагу.
Під кленом, лежачи на лаві посміхнуся,
Думкою, до осіннього тепла пригорнуся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2026
автор: Окsi