Зимових свят й весняних сновидінь
Мені замало, їх мені не досить –
Назустріч, через літа небосинь,
Іде золотокоса панна осінь.
Несе вона жоржинову снагу,
Червонобоких яблук повен кошик,
А головне – осяйну і благу,
Жадану вість: нарешті в планах божих
З’явився натяк на зати́шність днів,
На вересневу росяну дорогу,
На час, коли по скошеній стерні
Іду в «колись» крізь зливи і тривоги.
Хай подумки – та в кращий із світів,
У спогадів дитячих світлу днину,
В батькí́вський дім, де мами чути спів,
Щоосені душею знову лину…
Візуальне оформлення ChatGPT
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2026
автор: Серна