Вітер перемін

Вечір,  сповнений  смутку,  —  як  надломлена  гілка.
Стежка,  що  веде  у  затінок,  —  через  хащі  болю.
Що  пропустила?  Що  давно  втрачено  —  не  повернеш.
Ти  стоїш  навпроти  мене,  з  того  боку  ріки.

Що  може  вміститися  в  довгий  мішок?
Моя  непідступність,  моя  іронічність,
моє  неспокоєння  твоєю  присутністю.

Випиши  все,  що  тримає  тебе  на  цьому  березі,
що  не  дає  ступити  крок  до  невідомості,
що  спричиняє  галас  у  твоїй  голові.

Біль  не  дає  порятунку,
не  дає  змоги  ступити,
не  дає,  не  пускає  до  свободи  —
вибрати  й  іти  далі.

Важіль  стримує,
оковує  твій  рух.

Вітер  перемін  —  почни  відчувати  і  діяти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2026
автор: Meridiana