Подих вітру

Подих  вітру  ...  і  осінь  встеляє,
Мов  мозаїку,  листя  на  брук.
Час  минає,  та  я  пам'ятаю,
Погляд  твій  і  тепло  твоїх  рук.

Все  пройшло,  пропливло,  відлетіло,
Та  чи  є  в  цьому  гріх  чи  вина?
Що  кохання  в  душі  відболіло
І  минуло,  мов  юна  весна.

Ті  стежки,  що  згубилися  в  літі,
Вже  давно  заросли  полином.
А  найкращі  події  і  миті
Залишаються  в  пам'яті  сном.

Незабутнє,  яке  не  збулося,
Неповторне,  бо  часу  нема.
Поміж  нами  і  літо,  і  осінь,
А  попереду  -  тільки  зима...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2026
автор: majra