Зимні смішні візерунки —
Пам'ять старих фотографій.
Я всі твої обладунки
Тихо сховаю у шафі.
Більше нема поля бою
В вирі життєвих реалій.
Ти повернувся героєм.
Досить, не треба баталій.
Демонів вигнало світло
(Світло добра твого серця).
І непомітно розквітло
Те, що надією зветься.
Світ, безперечно, жорстокий,
Замкнутий в дивних вимогах.
Може, ми зробимо кроки
Разом на нових дорогах?
Зброя тепер як прикраса,
Гордість — найвища відзнака.
Серце, гартоване часом,
Більш не чекає атаки.
Ми до усього відкриті,
Повні навзаєм любов'ю.
Навіть в невтішному світі
Є своє місце покою.
04.09.2026
© Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2026
автор: Валерія Кропівна