Закуталось літо в осінню хустинку,
Забрало з собою любові краплинку
І бавиться дивно, немовби дитина,
Так швидко злетіла найкраща година.
Чому веселиться, чи може спитати?
Та мабуть маленьке не може награтись,
Бо звісно не хоче заснути надовго,
Гуляти грайливо, ох, як же чудово.
То може його зупинити потрібно,
Завершило справу, я думаю гідно,
Зігріло любов'ю, теплом обійняло
Та ще відпочинку саменьке не знало.
Тож хай погуляє, відчує ту днину,
Побуде грайливим, немовби дитина,
Бо ще до тепла, ох і довго, ми знаєм,
А ми з нетерпінням вже знову чекаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик