Мені замало вересня

Мені  замало  серпня,  та,  на  жаль,
Минає  час,  відведений  на  літо.
Приносить  осінь  смуток  та  печаль,
Але  і  прикрашає  землю  квітом

​Пухнастих  айстр,  чарівних  хризантем,
І  гронами  калин  та  горобини.
Ще  пестить  ранок  свіжим  вітерцем
Та  розкидає  роси,  як  перлини.

​Так  затишно,  так  солодко  в  душі
Від  аромату  чаю,  різнотрав'я.
Та  вересень  вже  дістає  ключі,
Згортає  у  альтанці  чаювання,

​Та  випускає  в  світ  свої  дощі,
Заздалегідь  гаптує  білий  іній.
А  в  шафах  зачекалися  плащі,
І  шалики  —  брунатні  або  сині...

​В  повітрі  віють  перші  холоди,
Жовтіє  листя,  глибшим  стало  небо.
А  сонце  зі  своєї  висоти
На  вересень  стікає  чистим  медом...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2026
автор: Наталі Рибальська