ЗАВІСА

Остогидло  усім  догоджати.
Зупинитися  слід.  І  негайно.
Ми  не  так  планували  спочатку,
Бо  вважали  —  все  буде  дзеркально.

І  сьогодні  під  оплесків  звуки,
Подивившись  направо  й  наліво,
Я  спитавсь:  чи  подасть  хтось  нам  руку
У  тяжкий  (не  дай  Боже)  період?

У  імлі  театральної  зали
Живемо,  як  актор  і  актриса.
Вже  усіх,  окрім  себе,  зіграли  —
Час  настав  опустити  завісу.

01.09.2026.  13:33
Дніпропетровська  обл.

Збірка  "ДІАГНОСТИКА  ПРОСТОРУ"(58)
Розділ  3.  "ТОЧКА  ДОСТУПУ"(28)
Твір  467
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2026
автор: Вадим Косарєв