Уже за літом, ой вже за літом,
Майорить осінь неспроста.
Заманить хистом, прикриє листом
Свіжіє думка, як вода.
Ой вже за літом, гарячим літом,
Кучками хмари і туман…
А де ж та правда, хоч гірка правда?
Всюди неспокій і обман…
А що за літом, за теплим літом? -
Свою красу осінь пряде.
Неначе змійки - клубками в’ється,
Коли скінчиться, спокій де?
За обрій літо – сумні мотиви…
Думки ганяють, наче вівці...
Якщо улітку десь витали -
Не проспіть волі, українці!
В.Ф.– 30.08.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2026
автор: Веселенька Дачниця