Де́нні маски на підлогу впали -
Оголилися тіла́ і ду́ші.
Знай: кохати, як раніш кохала,
Я не вимагаю. Ти не мусиш.
Маскарад відкладений до ранку,
Але морок нам допомагає
Не пізнати правду до останку,
Не збагнути: ми вже не кохаєм.
Наші ласки - за́вчені торка́ння,
Що тіла́ доводять до екстазу,
А у душах помира кохання,
Болісно, у муках, не одразу.
І відтак рушаємо щоночі
Ми з тобою блазнями на сповідь.
Ніби маски спорожнілі очі -
Про кохання наше тихий спомин...
Серпень 2026 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2026
автор: Олександр БУЙ