Дощ


Учора  сяло  сонце
І  тіло  гріло  мило.
Сьогодні  у  віконце
Дивлюсь  я  –  задощило.

Вже  сонце  не  сміється,
Мене  не  зігріває
Так  ніжно.  Дощ  з  хмар  ллється.
Він  землю  напуває  –

Поля  та  огороди,
Сади…  В  нас  за  такої
Вологої  погоди,
Погоди  дощової

Вони  дадуть  нам  згодом
Плоди  такі  смачнії,
Що  ми  усім  народом
Збиратимем.  Такії

Пахучі  та  красиві
Цвітуть  навколо  квіти,
Що  в  миті  особливі
Ці  хочеться  радіти

Вкрай  завдяки  частково
Дощу  також  із  сонцем,
Що  сяє  так  чудово
Удень  в  нас  за  віконцем.

Його  дощ  заміщає,
Коли  земля  навколо
Вкрай  спрагу  відчуває.
Тоді  за  видноколо

Воно  іде.  Із  неба,
Із  хмар  тоді  дощ  ллється,
Бо  є  така  потреба
В  землі.  Вона  нап’ється,

І  вийде  сонце  знову,
Що  буде  ніжно  гріти.
У  тую  мить  казкову
Ми  будемо  радіти.                                                          



Євген  Ковальчук,  07.  05.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2026
автор: Євген Ковальчук