https://youtu.be/55UcmmyP4CA?si=nAo81HXuBPVA3WlF
Поезія - Звіздослав Сухенький
Музичне виконання ШІ
Посивіло від туманів
Літо пишнокосе
І заплакало дощами:
"Я вже осінь! Осінь!"
Від печалі і безсилля
Похилились квіти,
Пізня бджілка загуділа:
"Ти ще літо! Літо!"
Та не слухало, скорботне,
Опустило віти...
Пташка тьохнула й замовкла:
Як потішить літо?
Раптом промінь золотавий
Вибився крізь хмари,
І багрянцем засміялись
Клени кучеряві.
Вітер здивлено притих:
Неймовірна осінь!
Просто іншим стало ти,
Літо сивокосе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2026
автор: Zвіздослав Сухенький