Коли в пітьмі не бачиш куди йти,
Бо відчай застилає очі..,
Душі своїй прошепочи - "Світи."
В буремні дні й пекельні ночі
Нехай вона, неначе водограй,
Веселку через темінь кине...
А ти по ній в омріяний той рай,
Де українська пісня лине...
Та вже й кричу - "Душа моя, світи !!!",
А та підсвічує руїни,
Людей під ними й тих, хто на щиті,
Загиблих воїнів світлини...
Та попри все, душа, світи.
(картинка з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2026
автор: A.Kar-Te