Душа, світи…

Коли  в  пітьмі  не  бачиш  куди  йти,
Бо  відчай  застилає  очі..,
Душі  своїй  прошепочи  -  "Світи."
В  буремні  дні  й  пекельні  ночі

Нехай  вона,    неначе  водограй,
Веселку  через  темінь  кине...
А  ти  по  ній  в  омріяний  той  рай,
Де  українська  пісня  лине...

Та  вже  й  кричу  -  "Душа  моя,  світи  !!!",
А  та  підсвічує  руїни,
Людей  під  ними  й  тих,  хто  на  щиті,
Загиблих  воїнів  світлини...

Та  попри  все,  душа,  світи.



(картинка  з  інету)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2026
автор: A.Kar-Te