День настав. Які його прикмети?
Гинуть знов не тільки вороги.
Не питай, сусідонько, мене ти,
чом буряк і бульба дорогі.
Не запитуй, жіночко, про зграю,
що не їсть, а вішає лапшу:
хоч усі я відповіді знаю,
а тобі нічого не скажу.
Бо не маю тої охорони,
що не я — слуга собі здобув;
бо демократичні заборони
зліші за диктаторське табу.
Тож молись — хоч Іроду, хоч Богу.
А захочеш гавкнути — зажди:
я мовчу і ти мовчи, небого.
Вслід.
Демократично.
Як завжди.
---
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2026
автор: Олександр Таратайко