Колись зустрінуся з тобою,
А час на місці не стоїть,
Можливо з радістю, журбою
Згадаєм декілька століть:
Так все змінилося і досить,
Лише один-один дебют,
Можливо осінь ще попросить
Створити сяйво рандеву.
А може і зима прокаже:
Я вам додам чарівних чар,
З снігів спорудить ще поклажі,
Що ти ніде не зустрічав.
А згодом і весна розквітне,
Усе навколо оживе,
Війне красою білих вітів,
Мов сонце ранішнє зійде.
А літо теж не за горами,
Стоять гібіскуси в рядок,
Гілки уквітчані квітками
Катреном линуть до думок.
І так по колу, душу стисне,
Біжить, злітає все життя,
Мені б хотілося в дитинство
Відчути ще себе дитям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик