Говорять, гроші запаху не мають,
а переможців – не лякає суд.
Чи не тому у благодатнім краї
з’явились юрми покручів-іуд?
Вони не знають доблесті і честі,
для них вершина – золотий метал.
Прикривши тупо ницість маніфестом,
несуть самих себе на п’єдестал.
Розставили тенета на дорогах –
людей полюють, ніби звірину.
Попрали совість, розіп’яли Бога,
у долари перевели війну.
Як довго ще триватимуть ці лови?
Як довго нами правитиме страх?
Допоки будуть жити людолови –
суспільство не забуде слово «жах».
Як у мороз тремтітимемо доти
і долю волочитимем жаску,
аж доки пересічні патріоти
не виймуть свої голови з піску.
19.08.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2026
автор: Олександр Мачула