Не відчуваю затишку в душі,
Немов важке ярмо лягло на груди.
Не радує, що тішило колись,
Лякає завтра і що далі буде.
З розмитим завтра жити бракне сил,
Зима вже близько, дихає у спину.
Війна не зупиняє клятий "млин"
І кожного тримає до загину.
Думки шукають прихистку чи дій,
Гризуть себе самі із самотою,
Вимолюють в безвиході Едем,
Де тиша, спокій та не має болю...
І так би скинути ярмо з плеча,
Тверду поверхню відчути під ногами,
Вернути грацію та справжній смак життя
В безпечній, теплій та приємній гамі!
Автор: Світлана Крижановська
18-19.08.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2026
автор: Світлана Крижановська