Дитяча поезія

[b]Лисичка  і  півник  [/b]

[i]Підманула  лиска  півня  –
Захотіла  вкрасти.
Зранку  розхвалила  пісню,  
Що  почав  співати.  
Хитрим  ніжним  голосочком  
Півня  вихваляє,  
І  тихенько  з  поясочка
Торбу  витягає.
Пес  Дружок  між  них  вмішався
І  прогнав  злодійку.
Півник  зайве  не  співає:
Вдосвіта  лиш  тільки.  
[/i]

*********************


 [b]Бджілка  Ася  
[/b]

[i]Бджілка  Ася  –  трудівниця,  
Гарно  працювала.
В  неї  сестри-помічниці  
Їй  допомагали.  
Наносили  меду  в  вулик  –
Стільники  вже  повні.
Ситно  й  затишно  їм  буде,  
Хоч  холодно  ззовні.  
А  у  вулику  їм  добре
Й  тепло  зимувати:  
Будуть  їсти  нектар  з  медом  
Й  літечка  чекати.  [/i]


**************************

[b]Квочка  і  курчата[/b]

[i]Мама-квочка  на  городі
Зернятка  збирала,  
А  курчатка  білі,  жовті
Ними  ласували.  
Мама  кликала,  гукала:
«Йдіть  до  мене,  дітки,
 Я  для  вас  всіх  нашукала
Смакоти  ось  стільки!»
[/i]


*************************

[b]Пес  і  кіт  [/b]

[i]Пес  Бровко  і  кіт  Марко  –
Приятелі  й  друзі,  
Разом  дивляться  в  кіно
В  нашої  бабусі,
Разом  граються,  їдять
З  однієї  миски,  
На  дивані  вони  сплять,
Лиш  сопуть  їх  писки.  
[/i]


*************************


[b]Корівка  і  телятко[/b]

[i]В  нас  корівка  на  припоні,
А  теля  пасеться  так,  
І  воно  в  матусі  –  доня,  
Бо  ж  теличка,  як-не-як.
Швидко  бігає,  стрибає,  
Грається  у  квіточках,  
За  метеликом  ганяє
І  ховається  в  кущах.  
Зверху  сонечко  сміється,  
Як  теличка  веселиться.  
 [/i]


**************************


 [b]Гніздо  буслів[/b]
 
[i]Бусел-мама,  бусел-тато  
І  малі  буслята.
Їх  гніздечко  –  гарна  хата,  
А  в  ній  –  мох  і  м’ята,
У  гілках  –  суха  травичка,  
Ніжна  і  м’якенька.  
Сплять  буслята  невеличкі,
Під  крилом  тепленько.  
Їх  матуся  обігріє
Пір’ячком  і  пухом.  
Дощ  як  йде  –  татусь  обійме,
І  в  гніздечку  сухо.  
[/i]


**************************


[b]Жираф  [/b]
[i]
Довга  шия  у  жирафа,  
Як  стоїть,  то  вище  шафи.
А  у  шафі  на  полиці
Шапка  є  і  рукавиці.  
Тож  потрібно  нагинатись,  
Щоб  дістати  й  одіватись.  
Заглядає  –  не  знаходить.
Тож  надвір  без  них  виходить.
В  Африці  живе  в  савані
Й  рукавиці,  звісно,  зайві.  [/i]
 






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2026
автор: Ольга Калина